У Базовому компоненті дошкільної освіти зазначається, що одним з головних завдань дошкільної освіти є формування особистості дитини й підготовка її до навчання в школі. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про збільшення кількості дітей дошкільного віку із порушеннями усного мовлення. У зв’язку з цим значущості набуває превентивне навчання і виховання дошкільників з порушеннями мовлення, особливо з загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ). Такі діти належать до неоднорідної та чисельної групи, для якої оволодіння усним мовленням – єдиний і основний шлях особистісного розвитку.
Мета дослідження
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, вивченні та організації корекційної роботи для дітей із ЗНМ у дошкільному закладі.
Виклад основного матеріалу дослідження
Під загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) у дітей з нормальним слухом і збереженим інтелектом розуміють таку форму мовленнєвої аномалії, при якій порушено формування всіх компонентів мовленнєвої системи, які відносяться як до звукової, так і до смислової сторони мовлення.
Різні аспекти методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку розробляли А. Богуш і Н. Гавриш, Л. Єфименкова, В. Коноваленко, М. Шеремет та ін. Своєрідність розвитку словникового запасу, граматичної будови, зв’язного мовлення при ЗНМ описано в дослідженнях Р. Лалаєвої, Н. Ніщевої, Ю. Рібцун, Л. Трофименко та ін.[1, 2, 3].
Дослідження вчених (Р. Левіна, Н. Жукова, Є. Соботович, Г. Чиркіна) дозволили виявити системне порушення мовленнєвої діяльності і знайти типові прояви недоліків, що притаманні дітям з ЗНМ:
Рівні ЗНМ
- І рівень ЗНМ — діти практично не володіють фразою (активний словник перебуває в зародковому стані; він складається із звуконаслідувань, слів-белькотінь, невеликої кількості загальновживаних слів; значення слів нестійкі і недиференційовані; пасивний словник ширше активного, але розуміння мовлення поза ситуацією досить ускладнене; фразове мовлення практично відсутнє; здібність сприймати звукову і складову структуру слова не сформована).
- ІІ рівень ЗНМ — діти володіють побутовим словниковим запасом, здебільшого пасивним, з’являється фразове мовлення, але воно вельми спотворене в фонетичному і граматичному відношенні.
- ІІІ рівень ЗНМ — на фоні порівняно розгорнутого мовлення спостерігається неточне знання і неточне використання багатьох побутових слів, помилки у відмінкових закінченнях, змішування часових та видових форм дієслів, помилки в узгодженні, не користуються спотворенням; в активному використовують прості речення.
- IV рівень ЗНМ — виявляються незначні порушення його компонентів [2].
На думку науковців В. Коноваленко, М. Шеремет недорозвинення мовлення має різне походження і різну структуру аномальних відхилень. Однією з провідних ознак є пізній початок мовлення, при якому перші слова з’являються у 3–4 роки, а іноді після 5 років [2].
Без спеціального навчання мовна активність таких дітей поступово знижується. До ЗНМ призводять різні несприятливі впливи як у внутрішньоутробному розвитку (інфекції під час вагітності, токсикози, несумісність крові за резус-фактором, або груповою належністю крові, захворювання ЦНС, вживання матір’ю алкоголю, нікотину, наркотичних засобів), а також під час пологів (родова травма, асфіксія). У таких дітей ЗНМ поєднується із синдромом рухової загальмованості, афективної збудливості, вкрай низької розумової працездатності [2].
Внаслідок мовленнєво-рухових порушень, пов’язаних з органічним ураженням або недорозвиненням певних відділів ЦНС, виникають недоліки вимови, виражені у різному ступені, а також труднощі сприймання звуків. Порушення взаємодії між слуховим і мовленнєво-руховим аналізатором призводить до недостатнього оволодіння звуковим складом слова, а це гальмує накопичення словникового запасу, формування граматичної будови мови, опанування письмом та читанням [2].
Експериментальна частина
Після теоретичного аналізу було проведено експеримент на базі ЗДО «Сонечко» м. Березне Рівненської області. В діагностичному дослідженні приймало участь 30 дітей, віком 5–6 років.
Робота щодо діагностики і корекційної роботи з дітьми з ЗНМ здійснювалась за двома напрямами:
Перший напрям — робота з дітьми та робота з вихователями:
- спостереження;
- тематичні бесіди з дітьми;
- бесіди з вихователями;
- розв’язання педагогічних ситуацій;
- організація різних видів діяльності дітей.
Другий напрям — діагностика за методиками:
- «Звукові схованки» [3];
- «Звуковий аналіз слів» [3];
- «Розкажи за картинкою» [1];
- «Розуміння граматичних структур» [1].
Результати констатувального етапу
- Рівень розвитку фонематичного слуху: низький — 53,3%, середній — 33,3%, високий — 23,4%.
- Рівень звукового аналізу слів: високий — 20%, середній — 40%, низький — 40%.
- Багатство активного словникового запасу: низький — 47%, середній — 33%, високий — 20%.
- Рівень розуміння граматичних структур: низький — 33,3%, середній — 46,6%, високий — 20%.
Одержані результати дали підставити не тільки констатувати незадовільний стан сформованості мовленнєвої функції в дітей дошкільного віку, а й стали підставою для розробки змісту та методики корекційно-розвивального навчання.
Формувальний етап експерименту
Основною метою формувального етапу експерименту було розширення словникового запасу, формування граматичної сторони мовлення й навичок зв’язного мовлення у всіх ситуаціях спілкування з широким використанням ігор і вправ, використання творчих завдань не тільки на заняттях, але і в ситуаціях буденного життя.
Корекційні заняття проводилися щодня у ранкові години.
Організація занять
Програмний курс розрахований на:
- два індивідуальні заняття на тиждень;
- два підгрупові заняття;
- одне фронтальне заняття для дітей з ЗНМ.
Використані дидактичні ігри та вправи
«Добери дію до предмета», «Скажи навпаки?», «Що готують з борошна, м’яса, молока?», «Яка страва?», «Маленький помічник», «Що із чим, якщо там..?», «Запам’ятай і повтори», «Допоможи кухареві», «Із чого який?», «Четвертий зайвий», «Допоможи ляльці зібрати цукерки» [1, 2, 3].
Результати формувального експерименту
Після проведення авторської програми формуючого педагогічного експерименту було повторно здійснено діагностику і виявлено підвищені рівні показників загального розвитку мови. Результати констатуючого експерименту показали, що заняття мали досить ефективний результат.
Висновок
Безперечно, проблема формування лексико-граматичної та фонетико-фонематичної сторін мовлення у дітей із ЗНМ повинна займати важливе місце у розвитку мовленнєвого апарату і всієї комунікативної сфери дошкільника. Саме тому важливим є своєчасне виявлення й усунення порушень цих сторін мовлення у дітей із ЗНМ.
Завдяки послідовній та систематичній корекційно-розвивальній роботі діти ЗДО «Сонечко» із загальним недорозвитком мовлення значно підвищили свій рівень мовленнєвого розвитку. Виходячи зі специфіки проведеного формуючого експерименту, успішність психокорекційної роботи уособлюється чіткою організацією дітей у період їхнього перебування у ЗДО, правильним розподілом навантаження протягом дня, координацією й наступністю в роботі логопеда й вихователя, а також батьків. І, що найважливіше, – сумлінній роботі педагогічного колективу з врахуванням всіх закономірностей психічного розвитку та безперервності і послідовності корекційної роботи.
Список використаних джерел
- Організація корекційно-відновлювальної роботи з дітьми дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення : збірка практичних матеріалів творчої групи вчителів-логопедів дошкільних закладів / Під ред. Н.В. Азовської. Херсон, 2009. 141 с.
- Сучасні проблеми логопедії та реабілітації: матеріали ІХ Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції (15 грудня 2020 року, м. Суми). Суми : ФОП Цьома С. П., 2020. 210 с.
- Федорович Л. О., Пищалка Я. О. Конспект логоритмічних занять із дітьми дошкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення. Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009. 288 с.